Чаварга Ольга Юріївна
БУДЕМО, МАЛЯТА, ВЕСНУ ЗАКЛИКАТИ
(СТРІТЕННЯ)
ДОЗВІЛЛЯ В СТАРШІЙ ГРУПІ
Зал святково прикрашений вишитими рушниками, першими квітами. Звучить запис «Веснянки» у виконанні Ніни Матвієнко. Діти в хороводі заходять до залу.
Ведуча: У кожного з нас є своя улюблена пора року, але все ж одна навіює особливу радість. Це, звичайно, вевна. Все довкола пробуджується. Ласкаво гріє сонечко, опадають кришталеві краплини з дахів, а в синьому небі летять пташині зграї, вони на крилах несуть нам весну. Всім діткам хочеться вибігти на зелений лужок для веселих ігор. А щоб весна швидше до нас завітала, ми сьогодні згадаємо давній звичай закликання весни-чарівниці. Та спочатку нагадаємо, коли вперше зима з весною зустрічаються.
Дитина: В народі вважають днем зустрічі Зими з Весною свято Стрітення, яке святкують 15 лютого.
Ведуча: Так, із Стрітенням пов’язано багато різних повір’їв та прикмет. Згадаймо кілька з них.
Діти: 1.Якщо на Стрітення погода морозна і ясна – весна буде
красна.
2.Якщо на Стрітення із стріх тече – зима скоро не втече.
3.На Стрітення птиці повертаються до луга, а хлібороб –
до плуга.
Ведуча: Молодці, діти. А ще яке повір’я знаємо?
Дитина: В цей день ведмідь уперше виходить із свого барлогу після зимової сплячки. Якщо ведмідь пустує, весна скоро прийде, а якщо ведмідь повертається у барліг – зима ще на- довго затягнеться.
Ведуча: На Стрітення Зима з Весною змагаються: хто переможе, той і господарюватиме до кінця місяця. Після Стрітення Зима відступає. Сонечко несе на своїх промінцях весняну красу, воно торкається кожної гілочки, пестить кожну квіточку. Тож покличемо і ми Весну до себе в гості.
Діти співають українську народну пісню «Благослови, мати».(«Дошкільне виховання» №2-3,1992).
Діти: 1. Дівчатка-подруженьки!
Весну закликаймо,
Веснянки співаймо!
Хай іде до нас з квітами,
Із зеленими вітами,
З рясним урожаєм
Та над рідним краєм.
2. Прийди, прийди, Весно,
Прийди, прийди, красна,
Принеси нам тепла,
Принеси нам цвіту
У наші таночки,
Щоб сплели віночки.
3. Прийди до нас, Весно,
Із житом зернистим,
Із пшеничкою золотою,
Із вівсом кучерявим,
Із ячменем вусатим.
4. Із калиною, малиною,
Із чорною смородиною,
Із грушками, яблучками,
Із усякою садовиною.
Дує вітер (у запису), під музику кружляє Зима.
Зима: Що це ви, малята, Весну закликаєте? А чи не боїтеся мого Морозу-Морозенка та Метелиці-Хурделиці?
Діти: Не боїмося!
Хоч тепла давно нема,
Не лякає нас Зима!
Зима: Ой насуплю я брови –
І вітер холодний повіє!
Усе захолоне, рятунку нема,
Під снігом замре, заніміє!
Дитина: А весна прийде і засміється,
І сонце ласкаве засяє,
Прокинуться луки, ліси, поля,
Усе розцвіте, заспіває.
Весно, Весно, озовися!
Прийди до нас, не барися!
Ведуча: Нумо, діти, запросимо весну гарною піснею!
Пісня «Прийди, прийди, весно красна» (Дошкільне виховання 1.1999). Звучить запис співу пташок. Під веселу музику заходить Весна.
Весна: Я – Весна! Я – Весна!
Я для всіх чарівна й запашна.
Незліченне багатство моє:
В мене кульбабки й метелики є,
В небі промені і трави рясні.
Я господу свою обійду,
Приголублю я вишню в саду,
І поснулих жуків розбуджу,
А фіалкам цвісти накажу.
Скільки я щастя людям дарую,
Що усіх щороку дивую!
Дитина: Ой, Весна, Весна, днем красна!
Що ти нам, Весно, принесла?
Весна : На дерева – цвіту,
А на поле – жито,
На травичку – росу,
На дівчаток – красу,
А на хлопчиків – сили,
Щоб росли і міцніли.
Дитина: Весняночко-паняночко,
Де ти зимувала?!
Весна : У садочку на пеньочку
Пряла на сорочку.
А де ж наша Зимонька-Зима?
Мабуть, притомилася вона.
Хай швидше вже з’являється,
Зі мною зустрічається!
Зима: Тут я, Весно, тут я, красна.
Тебе я дожидаюся
І з тобою позмагаюся.
Я тебе заморожу,
Та ще й снігом притрушу,
А прийшла я не сама:
Морозенка привела.
Морозенко: Я страшніший бур і гроз
Вже кого долоскочу –
Не до сміху – до плачу.
Я нічого не боюсь,
Всім дошкулити берусь.
Є у мене міх –
Поморозить всіх!
Весна: Зимо, Морозенку, не здавайтеся!
Діти: 1. Весно, Весняночко!
Розбий хмари сніговії,
Розбий мости криговії,
Посій трави шовковії,
Посій квіти запашнії.
2. Беріться за рученьки,
Ставаймо в коло тісно,
І парочка до парочки
В руках держіться міцно.
Будемо, малята,
Весні помагати
Зиму проганяти!
Зима: Ой лишенько!
Весна іде, тепло несе!
Треба силу всю зібрати,
Щоб до бою з нею стати.
Пісня-гра «Іде, іде дід» (Дошкільне виховання 2.1994).
Дитина: Утікай, утікай, біла Зимонько,
Вже нема, вже нема в тебе силоньки.
Йде Весна, йде Весна-чарівниченька,
Потемніє, почорніє твоє личенько.
Ведуча: Зимонько, Веснонько, не сваріться! Ви обидві гарні, приносите радість людям. Але прийшов час тобі, Зимонько, відпочити, а Весні братися до роботи.
Зима: Що ж, прощавайте, діти милі!
За зиму ви набрались сили,
Пішов на користь вам мороз і сніг,
Он щічки ваші як порожевіли, –
Неначе маки розцвіли на них.
Хлопчик: Ось які ми молодці,
Ось які ми сильні!
Побороли зиму,
Вже зима розтала
І її не стало.
Хоровод «Ой минула вже зима».
