Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів і правил, якими повинні керуватися учасники освітнього процесу з метою забезпечення довіри до результатів навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти. Це невід’ємна складова забезпечення якості педагогічної діяльності та якості освіти.

Педагоги повинні дотримуватися таких фундаментальних етичних правил і цінностей доброчесності:

• чесність: уникнення шахрайства, обману, списування, привласнення чужої роботи;
• повага: поважне ставлення до різних точок зору, визнання авторства;
• відповідальність: розуміння наслідків як власних, так і колективних дій;
• справедливість: неупереджені рішення, відсутність дискримінації;
• прозорість: посилання на перевірену інформацію, доступність представлених результатів дослідження;
• сміливість: здатність своїми діями відстоювати цінності академічної доброчесності;
• довіра: впевненість у собі та у чесності й добропорядності всіх учасників освітнього процесу.

Характерними ознаками академічної доброчесності є:

• етичні норми академічного середовища;
• кодекс честі закладу освіти;
• високий рівень внутрішньої культури та свідомості;
• антикорупційні заходи;
• боротьба з плагіатом.

Доброчесність вкорінюється в освітній спільноті, коли стандарти цієї спільноти відповідають фундаментальним цінностям і підтримуються політикою та практикою закладу. Коли колектив ЗДО пронизаний доброчесністю, вони сприяють створенню вищої громадської культури суспільства загалом.

Оскільки діяльність ЗДО нечасто супроводжується включенням педагогів у процеси наукових досліджень, інноваційну діяльність із науковим супроводом, необхідно акцентувати увагу педагогічного колективу на етичних нормах і пропагувати їх.